In Buchform erscheint dieser Roman als 'Erzählung für die reifere Jugend' erstmals 1896 in der Union Deutsche Verlagsgesellschaft in einer Ausstattung, die den Jugenderzählungen von Karl May vergleichbar ist ('Rote Reihe'). Dabei handelt es sich um einen aufwändig gestalteten Prachtband mit einem geprägten Einband aus rotem Ganzleinen und einem aufgedruckten Deckelbild, ausgestattet mit sechzehn Farbtafeln. Ab der dritten Auflage erhält das Buch einen einfacheren dunkelblauen Leineneinband mit einem neuen vierfarbigen Motiv. In den 30er Jahren wechselt die Aufmachung zu einer braunen Leinwand und Titelaufdruck (vermutlich mit Schutzumschlag), die originalen Farbtafeln werden auf die Hälfte reduziert.

1950 wiederbelebt der Union Verlag die traditionsreiche 'Kamerad-Bibliothek' und veröffentlicht in dieser Reihe auch wieder mehrere Erzählungen von Franz Treller, allerdings in "vollständigen Neubearbeitungen" durch den Jugendschriftsteller Fritz Helke. wird nun als Band 3 der neuen Reihe geführt. Die Ausstattung des Buches variiert bei den folgenden Auflagen, mitunter auch innerhalb einer Auflage - man wechselt von Halbleinwand mit Schutzumschlag zu einem billigeren Pappband, es gibt im Laufe der Zeit drei verschiedene Titelbildmotive, die vier Farbtafeln im Inneren werden bald gestrichen, vor allem aber wird die Seitenanzahl ab 1956 um rund 100 Seiten reduziert.

Die letzte Auflage erfolgt 1971, insgesamt erreicht der Roman seit seiner Erstveröffentlichung 1896 eine Auflage von 114 000 Stück.

История восстания индейцев Сиу в 1862 году, рассказанная Большим Орлом (Вамди Танка)

„Ziemia Słonych Skał” (napisana wspólnie z Jerzym Broszkiewiczem; pierwsze wydanie w 1958 r.) to autobiograficzna opowieść o dzieciństwie spędzonym wśród Indian, w puszczy u podnóża Gór Skalistych. Autor opisuje zwyczaje związane z wychowaniem i przygotowaniem chłopca do życia indiańskiego wojownika: lekcje jazdy konnej, polowania, poznawanie praw natury, zdobywanie własnego imienia. W tekście zawarte są fragmenty autentycznych pieśni indiańskich.

«Голубий Птах» — цікава повість про північноамериканських індійців.

… XVIII століття. Між англійцями і французами точиться боротьба за панування в Північній Америці. Все далі в ліси відходять індійці — корінне населення країни.

Герой повісті, Георг — син білого поселенця, — потрапляє в полон до індійців, які всиновляють його. Голубий Птах — так назвали хлопця нові батьки — пізнає життя червоношкірих людей, про яких білі завойовники говорили тільки зневажливо. Він бачить, що індійці не заслуговують такої зневаги. Голубий Птах полюбив своїх нових батьків, зжився з індійцями. Знову потрапивши в середовище білих поселенців, він не може примиритися з їх хижацькими прагненнями, користолюбством, з усім їх життям, сповненим ненависті і нетерпимості до людей іншої раси. І хлопець назавжди повертається туди, де він знайшов свій справжній дім, — до індійців.

Автор цієї книжки — Анна Юрген, сучасна німецька письменниця (НДР) — працюючи над повістю, спиралася на історичні факти.

Цей захоплюючий правдивий твір з задоволенням прочитають і діти і дорослі.

В Радянському Союзі повість «Голубий Птах» видається вперше.

Життя, побут, довготривала і запекла боротьба американських індійців проти колонізаторів — головна тема широковідомого роману німецької письменниці Лізелотти Вельскопф-Генріх.

ВИДАВНИЦТВО ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ДНІПРО» КИЇВ — 1969

ДЖЕК ЛОНДОН

ТВОРИ У ДВАНАДЦЯТИ ТОМАХ ТОМ ТРЕТІЙ

МОРСЬКИЙ ВОВК

ГРА

БІЛОЗУБ

ПЕРЕКЛАД З АНГЛІЙСЬКОЇ

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Дмитро Затонський, Віталій Коротич, Микола Лукаш, Василь Мисик,

Тетяна Якимович.

Šešių romanų ciklas \"Didžiosios Lokės sunūs\" - indėnų literatūros klasika tapęs kūrinys apie bebaimį indėnų berniuką Harką ir jo permainingą likimą. Šia knyga pradedamas naujai leisti labai populiarus garsios vokiečių rašytojos ir mokslininkės Welskopf-Henrich šešių romanų ciklas „Didžiosios Lokės sūnūs“.   **Čia patalpintos pirmos dvi knygos ciklo “Harka” ir “ Kelias tremtin”**  Tai pasakojimas apie bebaimį indėnų berniuką Harką, kuris siekdamas tapti toks pat garsus kaip ir jo tėvas Matotaupa, Lokės giminės karo vadas, patiria daugybę kvapą gniaužiančių nuotykių. Knygoje itin autentiškai ir įtaigiai pasakojama apie jaunojo herojaus vaikystę: kupiną pavojų gyvenimą prerijose, vaikų varžybas ir žaidimus, susidūrimus su priešais, medžioklės nuotykius ir pirmuosius susitikimus su baltaisiais žmonėmis. \"Kelias tremtin\" - antroji ciklo knyga. Joje pasakojama apie Harkos ir jo tėvo Matotaupos dienas tremtyje: apie patirtus pažeminimus susidūrus su baltaisiais, darbą cirke, gimtųjų prerijų ilgesį. (Die Söhne der Großen Bärin #1 &2) Iš vokiečių kalbos vertė -  Adomas Druktenis

Trečioji ciklo „Didžiosios Lokės sūnūs“ knyga. Harką ir jo tėvą Matotaupą priima juodakojų gentis. Jie pagaliau vėl gali laisvai gyventi tarp indėnų. Tačiau jų viltis dar kartą sužlugdo Rudasis Džimas. Tėvas ir sūnus turi palikti juodakojų stovyklą. Juodųjų kalnų oloje, kur turėtų būti pasakiškai daug aukso, visi trys vėl susitinka.Iš vokiečių kalbos vertė -  Adomas Druktenis Pirmasis knygos leidimas vadinosi "Topas ir Haris" (Die Söhne der Großen Bärin #3) Iš vokiečių kalbos vertė -  Teodoras Četrauskas

„Sugrįžimas pas Dakotus“ – ketvirtoji ciklo „Didžiosios Lokės sūnūs“ knyga. Joje pasakojama, kaip Harka grįžta pas juodakojus indėnus ir kartu su savo draugu bei kraujo broliu atlaikęs sunkų saulės šokį tampa tikru kariu. Tuo tarpu jo tėvas Matotaupa, vis labiau pasiduodantis Rudojo Džimo įtakai, galiausiai tragiškai baigia savo gyvenimą. Dabar Harkai lieka tik vienas tikslas – kuo greičiau grįžti į savo gentį... (Die Söhne der Großen Bärin #4) Iš vokiečių kalbos vertė - Adomas Druktenis

Garsiosios vokiečių rašytojos ir mokslininkės Lizelotės Velskopf-Henrich šešių romanų ciklas "Didžiosios Lokės sūnūs” – indėniškosios literatūros klasika tapęs kūrinys, kupinas kvapą gniaužiančių nuotykių ir kartu istoriškai bei etnologiškai tiksliai vaizduojantis Šiaurės Amerikos indėnų gyvenimą Prerijose, jų problemas ir kovą su baltaveidžiais, norinčiais išstumti juos iš gimtųjų žemių. Visų šešių knygų centre – tragiškas ištremto Lokės giminės vado Matotaupos ir permainingas jo sūnaus Harkos likimas. "Jaunasis vadas” – penktoji ciklo knyga. Harka tampa drąsiu ir gerbiamu Lokės giminės vadu Tokei Ito. Jis veda į lemtingą kovą su baltaisiais žmonėmis, sulaužiusiais visas sutartis su indėnais. Drąsa ir protas jaunajam vadui padeda pasiekti tikslą. Tačiau leisdamasis derėtis į baltųjų fortą, jis pernelyg rizikuoja... (Die Söhne der Großen Bärin #5) Iš vokiečių kalbos vertė - Povilas Burba

Garsiosios vokiečių rašytojos ir mokslininkės Lizelotės Velskopf-Henrich šešių romanų ciklas „Didžiosios Lokės sūnūs" – indėniškosios literatūros klasika tapęs kūrinys, kupinas kvapą gniaužiančių nuotykių ir kartu istoriškai bei etnologiškai tiksliai vaizduojantis Šiaurės Amerikos indėnų gyvenimą prerijose, jų problemas ir kovą su baltaveidžiais, norinčiais išstumti juos iš gimtųjų žemių.Visų šešių knygų centre – tragiškai ištremto Lokės giminės vado Matotaupos ir permainingas jo sūnaus Harkos likimas. „Anapus Misūrio" – šeštoji, paskutinė ciklo knyga. Po ilgų kančių ir vargų Tokei Ito pagaliau pasiseka ištrūkti iš baltųjų nelaisvės. Bet ką jam daryti toliau? Jo genties žmonės jau išstumti iš gimtųjų žemių ir suvaryti į rezervatą. Kai kurie gentainiai jau eina išvien su baltaisiais. Tačiau jaunasis vadas nesudeda ginklų ir, nepaisydamas sunkumų, išveda savo žmones anapus Misūrio pradėti naujo gyvenimo (Die Söhne der Großen Bärin #6) Iš vokiečių kalbos vertė - Adomas Druktenis

Джеймс-Фенімор Купер (1789–1851) — видатний американський письменник романтичного напрямку. Його обдарування найповніше розкрилося в книжках про індіянів, що складають знаменитий цикл «Шкіряна панчоха», куди входить і «Звіробій». Головна тема цих творів — боротьба індіянських племен проти американських колонізаторів, драматична історія загибелі родового укладу індіянів під хижацьким наступом капіталістичної «цивілізації».

«Читаючи Купера, — писав славнозвісний французький фантаст Жюль Верн, — я ніколи не відчував утоми. Деякі з його романів гідні безсмертя, і я сподіваюсь, про них пам'ятатимуть і тоді, коли так звані літературні гіганти пізнішого часу кануть у Лету».

Безперечно, до таких творів Ф. Купера Жюль Верн відносив і «Звіробоя».

Воспоминания одного из самых известных офицеров США эпохи колонизации Запада.На английском языке

«Останній з могікан» — це другий роман п'ятилогії Ф. Купера, головний герой якої Соколине Око, за словами М. Горького, належить до «тих істинних друзів людства, чиї страждання й подвиги так гойно прикрашають наше життя». Мужній розвідник Соколине Око виступає захисником скривджених і знедолених, другом і братом індіян. В романі прославлено сміливість, стійкість, вірність своєму обов'язкові, якими визначаються могіканин Чингачгук та його син Анкес, останні представники приреченого на вимирання шляхетного індіянського племені.

Твір цей Купер написав 1825 р. Дія його відбувається 1757 р.

Романом «Піонери», дія якого відбувається в 1793 році, відкривається широко відомий цикл книг Ф. Купера про благородного Натті Бампо, на прізвисько Шкіряна Панчоха, про мисливця і слідопита — одного з американських піонерів-землепроходців. Героєві вже сімдесят років. Він доживає свій вік в маєтку судді Темпла, тулячись в бідній хатині разом зі своїм другом, старим індійцем Джоном Мокасином. Натті не може примиритися із звитяжним наступом жадібних і хитрих «цивілізаторів», які на його очах виснажують родючі землі, вирубують вікові ліси, винищують звірів і птахів. Натті Бампо, який врятував життя дочці судді, судять за те, що в недозволений для полювання сезон застрелив оленя. Старий мисливець біжить в безлюдні західні ліси, чимдалі від чужих і ворожих йому людей нового часу — часу капіталістичної наживи.