«Голубий Птах» — цікава повість про північноамериканських індійців.

… XVIII століття. Між англійцями і французами точиться боротьба за панування в Північній Америці. Все далі в ліси відходять індійці — корінне населення країни.

Герой повісті, Георг — син білого поселенця, — потрапляє в полон до індійців, які всиновляють його. Голубий Птах — так назвали хлопця нові батьки — пізнає життя червоношкірих людей, про яких білі завойовники говорили тільки зневажливо. Він бачить, що індійці не заслуговують такої зневаги. Голубий Птах полюбив своїх нових батьків, зжився з індійцями. Знову потрапивши в середовище білих поселенців, він не може примиритися з їх хижацькими прагненнями, користолюбством, з усім їх життям, сповненим ненависті і нетерпимості до людей іншої раси. І хлопець назавжди повертається туди, де він знайшов свій справжній дім, — до індійців.

Автор цієї книжки — Анна Юрген, сучасна німецька письменниця (НДР) — працюючи над повістю, спиралася на історичні факти.

Цей захоплюючий правдивий твір з задоволенням прочитають і діти і дорослі.

В Радянському Союзі повість «Голубий Птах» видається вперше.

Фридрих Юргенсон - первооткрыватель "феномена электронного голоса" - рассказал в своей книге о том, как началось его общение с умершими. Могут ли умершие поддерживать связь с нашим миром? Без сомнения. И для того чтобы услышать их голоса и даже пообщаться ними, достаточно магнитофона и простейшей радиоаппаратуры. Эта поистине уникальная книга станет для читателя дверью в удивительную реальность, которая существует параллельно нашей и может поверить в то, что мы не исчезнем, покинув этот мир. (С) перевод: Ирина Потапова, издательство «Эксмо», 2011 Российская ассоциация инструментальной транскоммуникации http://www.rait.airclima.ru

Вниманию советского читателя предлагается новый перевод книги западногерманского писателя Юргена Торвальда, выпущенной издательством «Прогресс» в 1974 г. под названием «100 лет криминалистики». Нынешнее ее название «Век криминалистики» – позволяет точнее передать пронизывающую всю книгу мысль автора о том, что только со второй половины прошлого столетия начался период расцвета, «век» криминалистики. Буквальный перевод немецкого названия книги – «Век детективов» – мог бы только ввести в заблуждение, ибо читатели, скорее всего, предположили бы. что речь в ней идет о расцвете вполне определенного литературного жанра, связанного с творчеством Эдгара По, Конан Дойля и их последователей, либо же что в книге описываются приключения сыщиков.