«Таємниця одного дiаманта» – роман про часи, коли арабськi воїни почали очищати свою землю вiд лицарiв-хрестоносцiв. Але їм заважали мiжусобицi феодалiв та дiяльнiсть секти вбивць-асасiнiв. Ця глибоко законспiрована секта, заснована на рабськiй, фанатичнiй покорi рядових бiйцiв, наводила жах на весь Близький Схiд. Вождi-шейхи з наполегливiстю одержимих прагнули до релiгiйного панування та накопичення незлiченних скарбiв. Для цього вони використовували убивство й грабунок, отруту й наркотики, торгiвлю живим товаром. Свiдком усього цього й став юний мандрiвник Алi…

Чи знайдеться другий такий фартовий картяр — сумнівно. А такий коханець — й поготів. Він тримає слово і тримається козацьких звичаїв. Зачувши його, велетенські сторожові пси кидаються навтьоки. А коли він веде слід, людоловам не сховатись від безжальної кари. Друзі кличуть характерника Баламутом, а вороги — Шайтаном. Та до чого веде затятого відчайдуха таємниця смерті останнього рукоположеного лицаря — діда Пацюка? Вражаюча історична реконструкція. Легка і захоплива оповідь, сповнена справжніх характерницьких таємниць, дарує кілька годин невідривного задоволення. У 2007 році Юрій Логвин за цей твір став дипломантом літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «романи».

XVI століття принесло Європі відкриття заморських земель, нескінченні релігійні війни, заколоти, повстання та змови, зради і безжальне нищення переможених. Та час народжував не лише кондотьєрів Кортеса, отруїтельку Марію Медічі, царя-садиста Івана Грозного та його опричника Малюту Скуратова. У кривавому вогненному вихорі тих часів гартувались душею і тілом козаки-відчайдухи, славні лицарі Запоріжжя. Що час був шалено жорстокий, то й герої несли в собі його ознаки: неймовірну відвагу, затятість, наполегливість і часто-густо повну зневагу до своєї смерті і чужого життя. Саме про такого козака — Омелька — і розповідає тетралогія Юра Логвина «На козаку нема знаку?».

«Таємниця одного дiаманта» – роман про часи, коли арабськi воїни почали очищати свою землю вiд лицарiв-хрестоносцiв. Але їм заважали мiжусобицi феодалiв та дiяльнiсть секти вбивць-асасiнiв. Ця глибоко законспiрована секта, заснована на рабськiй, фанатичнiй покорi рядових бiйцiв, наводила жах на весь Близький Схiд. Вождi-шейхи з наполегливiстю одержимих прагнули до релiгiйного панування та накопичення незлiченних скарбiв. Для цього вони використовували убивство й грабунок, отруту й наркотики, торгiвлю живим товаром. Свiдком усього цього й став юний мандрiвник Алi…

Чи знайдеться другий такий фартовий картяр — сумнівно. А такий коханець — й поготів. Він тримає слово і тримається козацьких звичаїв. Зачувши його, велетенські сторожові пси кидаються навтьоки. А коли він веде слід, людоловам не сховатись від безжальної кари.

Друзі кличуть характерника Баламутом, а вороги — Шайтаном.

Та до чого веде затятого відчайдуха таємниця смерті останнього рукоположеного лицаря — діда Пацюка?

Вражаюча історична реконструкція. Легка і захоплива оповідь, сповнена справжніх характерницьких таємниць, дарує кілька годин невідривного задоволення.

У 2007 році Юрій Логвин за цей твір став дипломантом літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «романи».

XVI століття принесло Європі відкриття заморських земель, нескінченні релігійні війни, заколоти, повстання та змови, зради і безжальне нищення переможених.

Та час народжував не лише кондотьєрів Кортеса, отруїтельку Марію Медічі, царя-садиста Івана Грозного та його опричника Малюту Скуратова. У кривавому вогненному вихорі тих часів гартувались душею і тілом козаки-відчайдухи, славні лицарі Запоріжжя. Що час був шалено жорстокий, то й герої несли в собі його ознаки: неймовірну відвагу, затятість, наполегливість і часто-густо повну зневагу до своєї смерті і чужого життя.

Саме про такого козака — Омелька — і розповідає тетралогія Юра Логвина «На козаку нема знаку?».

Під час великої розбудови Києва князем Ярославом Мудрим до Києва з глухих деревлянських лісів вирушають парубок із малим племінником. У дорозі та в стольнім граді на них чекають несподівані пригоди. Проте оповіді про звитяжних предків надихають долати будь-які перешкоди у цих та подальших мандрах.

Автобіографічні замальовки знаного художника і письменника розкривають подробиці життя літературно-мистецької богеми другої половини ХХ століття. Письменник пропонує нам художні замальовки в чотирьох жанрах: натюрморт, пейзаж, портрет – і, звичайно ж, оголена натура, яку від юних років автор прагнув зафіксувати у своєму альбомі.

Це книга-виклик, книга-провокація. Це розповідь про те, що не афішують, що обговорюють у дуже тісному товаристві — і що становить більшу частину усього інтернет-трафіку. Про порно. Про гласні й негласні правила цього «іншого» кіно, з його зірковими режисерами, халтурним трешем, власним «Оскаром» і міфами про манливу доступність. Про зруйновані стереотипи і приголомшливі одкровення. Це історія дівчини з української провінції, яка знайшла адреналін, особисту свободу й улюблену роботу на знімальному майданчику за щільно запнутими вікнами. Утім, пошуки себе тривають.

Дія твору відбувається на початку XV століття. Саме тоді князь Володимир Ольгердович, прагнучи звільнитись від впливу Литви й Орди, викарбував першу національну монету, проголосивши цим незалежність Києва. Та доля не була до нього прихильною: великий литовський князь Вітовт вигнав його. Однак у місті залишились люди, котрі не відмовились від думки про самостійність. Серед таких був і Книжник, чоловік авантюрної вдачі й дивовижної вправності у виготовленні фальшивих грошей. І почав він підбивати боярина Сергія, щоб той очолив змовників супроти Литви… Гостросюжетний твір дарує читачеві всі колізії, характерні для авантюрного роману середньовіччя: тут і неймовірна хоробрість героїв, і нице боягузтво зрадників, підступні вбивства й чародійства, безнадійна закоханість і потаємний блуд…

Володя проснулся в полночь. За окном то и дело взлетает в небо ракета, время от времени густую темноту прорезает пулеметная очередь… Тихо открыл дверь, вышел на огород. Лег на землю и пополз к речке. Вот и осокорь, а за ним — минное поле. Кажется, ползет не по земле, а по жарким углям. Но назад не повернул — ведь за рекой наши, и им надо рассказать, где замаскированы орудия, танки, склады боеприпасов… О короткой, но героической жизни пионера из Киевщины Володи Бучацкого рассказывает повесть И. Логвиненко «Багряные зори».